Автопортрети майстрів (17 фото)

0
465

У западноевропеском среденевековом суспільстві Майстер Цеху займав мабуть найвище місце, доступне для недворянина. Хіба що церква давала хоча й примарні, але все-таки шанси для ще більш високої кар’єри. Спочатку художники входили в цех в залежності від того, з яким матеріалом вони працювали. Архітектори входили в цех каменярів. Скульптори входили в цех каменярів. (Для довідки, муляри займалися фундаментами і зведенням стін, каменотеси займалися склепіннями, вікнами і з відомого часу вуличної вымосткой). Ті, хто працював з металом, входили в цех ковалів і ливарників.
Художники найчастіше входили у цех ткачів (якщо писали на полотні) або в цех красильщиков (оскільки працювали з фарбою). Пізніше художників виділили в окремий цех.

Втім, структура цехів не була всюди однаковою. Наприклад в Італії художники (за винятком окремих вузьких спеціалізацій, як наприклад мозаїка) не входили в цехову структуру і ставилися тому до так званих вільних професій.

Всупереч поширеному уявленню, Майстер Цеху мав досить високим ступенем свободи творчості. Хоча існували відомі канони зображень, библеским персонажам, святим і особливо фігур у масових сценах придавались риси шановних людей, друзів і знайомих, а то й просто перших-ліпших з примітною зовнішністю. Проте розміщувати на свої твори своє власне зображення досить довго вважалося нескромним. Автопортрети є свідченням високої самосвідомості та соціального становища майстрів.

Я хочу розповісти про ранніх автопортретах, але дуже важко вибрати тимчасові рамки, які підходять під визначення «ранній». По ідеї верхньою межею могло б стати Возраждение, коли автопортрет став звичайним являением. Але Відродження не настав всюди одночасно. Тому я вибрав період з 1430 по 1530 рік.

Більшість наведених прикладів відносяться до німецькомовної середньовічної культурної середовищі. По-перше, я з нею краще знаком, оскільки зараз живу в Німеччині. По друге, скільки я знаю, в інших країнах у зазначену епоху автопортрети майстрів практично невідомі.
Чудовим Майстрам минулого я присвячую цю невелику статтю.

1. Петер Парлер (Автопортрет приблизно 1380)


Петер Парлер

Автопортреты мастеров (17 фото)
Маттіас з Аррас

Венцель из Радец

Венцель з Радця

Петер Парлер (Peter Parler, 1330 – 1399) походив з сім’ї майстра цеху каменярів (Генріх Парлер працював при келнском Соборі), і був одружений на дочці іншого майстра. У 1356, незважаючи на свій юний вік та відсутність досвіду великого будівництва, Петер був призначений керівником будівництва Собору Святого Віта в Празі. Карл 4 провів кілька днів у Гмунде, де жив Петер, бачив його роботу і вона йому сподобалася, що він одразу довірив йому гігантський проект.
У 1375 – 1385 роках Петер Парлер створив серію портретів членів імператорської сім’ї, архітекторів і господарських керівників будівництва (Венцель з Радця і Бенеш з Вайтмюля), яка нині перебуває на хорах Собору Святого Віта. Серед портретів будівельників, крім автопортрета, там є портрет його найближчого співробітника Маттіаса з Арраса.
Має сенс звернути увагу на спеціальний знак, що прикрашав груди архітектора – символ косинця, згодом став одним із символів Суспільства Франкмасонів.

2. Конрад Einbeck (Автопортрет приблизно 1425 року)
Конрад Айнбек

Про життя і творчість Конрада Айнбека (Conrad von Einbek, 1360 – 1428) відомо дуже мало. У 1388 р. він став керівником будівництва церкви Святого Моріца в місті Халле. Близько 40 років він створив свій автопортрет, який і понині перебуває в цій церкві.

3. Мадерн Гертенер. (Фвтопортрет приблизно 1428 року)
Мадерн Гертенер

У 1398 році Мадерн Гертнер (Madern Gerthener, 1360 – 1430) став головним будівельником міста Франкфурта на Майні. Це означало, що він відповідав за утримання і модернізацію міських укріплень. У процесі модернізації однієї з міських веж (Эшенхаймеровская Вежа, єдина, що збереглася і понині) в 1426-28 роках він помістив свій автопортрет на в’їзної арки.

4. Ханс Бургхаузен (Автопортрет 1428 року)
Автопортреты мастеров (17 фото)

Коли Ганс Бургхаузен (Hans von Burghausen, 1350 – 1432) в 1406 році став керівником будівництва церкви Святого Мартина у місті Ландсхуте, він був вже досить заслуженим майстром. Наскільки цінувалися такі майстри, говорить той факт, що йому подарували будинок у місті, лише б умовити взятися за справу. Автопртрет Ганс став виконувати незадовго до смерті. Він залишився незакінченим і був завершений його сином у 1432 році. У 19 столітті автопортрет став частиною пам’ятного знака, вбудованого в стіну церкви.

5. Лоренцо Гіберті (Автопортрет приблизно 1439)
Автопортреты мастеров (17 фото)

Ворота, створені Лоренцо Гіберті для Баптистерія Собору Діви Марії у Флоренції часто називаються першим твором епохи Відродження. Вигравши відомий конкурс у Бруннелески, Гіберті поставився до почесного замовлення як до годівниці, затягуючи роботи, як тільки можливо і постійно отримуючи з казни аванси і покриття витрат. Всього на створення 4 стулок у нього пішло 50 років, що для такого проекту навіть і для середньовіччя нмало (схожі роботи виконувалися за 6 – 10 років). Не дарма він помістив на стулці Східних (так званих Райських) Врат своє зображення.

6. Микола Герхард з Лейдена (Автопортрет приблизно 1465 року)
Николай Герхард

Микола Герхард (Niclas Gerhaert van Leyden, 1430 – 1473) був дуже відомим майстром, що працювали в багатьох містах (Трір, Баден-Баден, Страссбург, Відень). Під час перебування у Страсбурзі в 1450 – 67 роках він виконав свій автопортрет, який нині зберігається в Музеї Собору.

7. Йорг Сирлин (Автопортрет приблизно 1472 року)
Йорг Сирлин

Йорг Сирлин (Jorg Syrlin, 1425 – 1491) за цехової структурі належав скоріше до теслям. Він був меблярем і скульптором по дереву. Його найкращою роботою є серія скульптур, що прикрашає стільці членів капітулу собору в Ульмі. Серія відрізняється рідкісною для середньовіччя нехристиянської тематикою – Піфагор, Птолемей, Цицерон, Сенека, Вергілій, Теренцій.
Точно відомо, що в образі Вергілія Йорг Сирлин зобразив себе.

8. Адам Крафт (Автопортрет приблизно 1494 року)
Адам Крафт

Хоча Адам Крафт (Adam Kraft, 1455 – 1509) очевидно був одним з провідних майстрів каменотесів міста Нюрнберга, про його життя мало що відомо. У 1493 – 96 році він спорудив у церкві Святого Лоренца величезну дарохранильницю заввишки понад 20 метрів. У підставі її він зобразив себе з молотом і різцем, тримає споруда на своїх плечах.

9. Тільман Ріменшнайдер (Автопортрет приблизно 1507 року)
Автопортреты мастеров (17 фото)

Тільман Ріменшнайдер (Tilman Riemenschneider, 1460 – 1531) вважається одним з кращих скульпторів пізньої готики. Він домігся великих успіхів, з 1520 по 1524 рік він був бургомістром міста Вюрцбурга. В 1525 році, під час селянського повстання він перейшов на бік повсталих. Після придушення повстання він був заарештований, підданий тортурам (йому зламали обидві руки) і позбавлений майна.
В 1505 – 1510 роках він працював над різьбленим вівтарем для церкви Марії міста Крелинга. Збоку вівтаря він помістив свій автопортрет.

10. Петер Вішер (Автопортрет приблизно 1513 року)
Петер Вишер

Петер Вішер (Peter Vischer, 1455 – 1529) вважався кращим німецьким майстром ливарником свого часу. У 1507 році, коли він отримав замовлення на створення релікварія (гробниці) Святого Себальда, він працював тільки на замовлення вищих ієрархів, світських і духовних. Під час роботи, що тривала до 1519 року, він виконав так само і свій автопортрет, з інструментами своєї професії – фартухом, молотком і зубилом.

11. Антон Пільграм (Автопортрети приблизно 1513 року)
Антон Пильграм

Автопортреты мастеров (17 фото)

Антон Пільграм (Anton Pilgram, 1460 – 1515) очолював каменотесную майстерню Собору Святого Стефана у Відні всього 4 роки, з 1511 р. по 1515. Тим не менше він залишив в інтер’єрі відразу 2 своїх автопортрети, один на Кафедрі та іншої біля основи органу.

12. Ханс Швайнер (Автопортрет приблизно 1518 року)
Автопортреты мастеров (17 фото)

У 1507 році Ханс Швайнер (Hans Schweiner, 1473 – 1534) став начальником каменотесной майстерні церкви святого Кіліана в місті Хайльбронн. На його частку довелося зведення вежі з 1507 з 1539 роки. Біля основи зовнішньої сходи башти він і помістив свій автопортрет.

13. Майстер Авраам (Автопортрет ймовірно 1432 року)
Мастер Авраам

Згідно з легендою, Магдебурзькі Ворота потрапили в Новгород з Стокгольма (тоді по російськи він називався Сигуна). Однак створені вони були в Німеччині, в Магдебурзі, в 1153 році. Їх наявність в Новгороді вперше згадується у другій чверті 15 століття, коли вони були відреставровані новгородським Майстром на ім’я Авраам і перенесені в Західний портал Софійського Собору, де вони перебувають і нині. Ймовірно в цей час Майстер Авраам і помістив на Ворота своє зображення, випадок в Російській культурі зовсім винятковий. Судячи з того, що він тримає ковальські щипці, Авраам ставився до цеху Ковалів. Хоча в Росії не було такої жорсткої цехової системи, як у Західній Європі, Новгородська Республіка перейняла чимало рис пристрою вільних західноєвропейських міст, з якими знаходилася у тісному контакті.
У залежності від роду занять Майстра в Росії або були чимось на зразок вільних підприємців (в основному будівельники) або того чи іншого роду службовцями (іконописці, ливарники і т. д.)
Знадобилося 300 років, перш ніж в Росії з’явився наступний автопортрет Майстра – автопортрет художника А. М. Матвєєва з дружиною, 1729 рік.

14. Перші у своєму роді
Яна ван Эйк

Перший дійшов до нас художній автопортрет – автопортрет Яна ван Ейка 1433 року.

Автопортреты мастеров (17 фото)

Перший жіночий автопортрет – автопортрет Катаріни ван Хемессен, 1548 рік. Всього вона написала 3 автопортрети, один з них знаходиться в Ермітажі.