Людина вже багато років освоює глибини морів і океанів. Мисливці на восьминогів і ловці перлин, водолази і нирці – всі ці люди працювали ще в античні часи. Ще в часи Древньої Греції існували бойові плавці, що складалися на озброєнні. Таким людям потрібні ефективні методи самозахисту як від ворожих військ, так і від небезпечних хижаків. Традиційною зброєю нирців завжди були ножа й гарпун. Незважаючи на свою надійність і універсальність, ніж має вузький радіус дії, а його вражаючі здібності невеликі. Гарпун має збільшений радіус дії, проте його ефективність низька.
В 1987 році американський винахідник Гаррі Булфер створив Акулячу шаблю, яка має розширений радіус ураження. Винахід американця було пізніше модернізовано Ван Борхесом. Акуляча шабля стала трехзарядной. В блок зброї входили три патронника, розташовані на кінці стовбура. Постріли робилися по черзі, перед кожним з них пристрій розгорталося на 120 градусів.
Арбалет – відомий вид зброї, іменоване «гумовим рушницею». Для пострілу використовується сила тяги гумок, натягивающихся і чіпляються за гарпун. У момент здійснення спуску курка гарпун звільняється і виштовхується назовні для польоту по певній траєкторії. У 90-ті роки арбалет зумів перевершити популярне пневматичну рушницю, активно застосовується раніше. Довгий час арбалет залишався в стороні в силу складності заряджання, безуспішних комбінацій гарпунів і гумових тяг. Але завдяки появі нових матеріалів вдалося збільшити ефективність цього типу зброї. Сьогодні ж підводний арбалет і підводне рушницю можна придбати за найдоступнішими цінами, але для цього потрібно вибрати самий надійний магазин підводного спорядження та обладнання, наприклад, такий як “StarDive”. 
Арбалет підходить для боротьби з хижими тваринами, що живуть під водою. Але як бути з ворожими солдатами? Безумовно, стандартне рушницю для полювання не приведе до досягнення потрібного результату. Тому виникла проблема розробки повноцінного “вогнестрілів”, який можна було б застосовувати під водою. Труднощі створення такої зброї обумовлені декількома факторами. Щільність водного середовища набагато вище, ніж у повітря, до того ж канал ствола «вогнестрілів» буде постійно заповнений водою. Саме тому використовувати стандартне зброя під водою не можна. Для водної стрільби застосовують спеціальний тип зброї з незвичайними снарядами. Створити подібні зразки змогли лише кілька збройових заводів.
Великого прогресу в розробці підводного зброї досягли американці. Сучасний зразок зброї – револьвер з шістьма стовбурами, сконструйований Ірвіном Барра в кінці 60-х, складається з нерухомого блоку стволів, охоплених пінопластовим цівкою. Ця конструкційна особливість сприяє нульової плавучості: така зброя не може спливати, але при цьому воно не тоне. Револьвер буквально зависає в товщі води.
Великий інтерес представляють і радянські розробки: автоматична зброя АПС і пістолет СПП-1 з чотирма стовбурами.
Досягти успіху в розробці підводного зброї змогла і Росія. В кінці 90-х років група співробітників тульського інституту на чолі з Даниловим розробила унікальний автомат-амфібію АСМ-ДТ. Це зброя, що стріляє довгим голкоподібним кулями, дозволяє з високою ефективністю вражати цілі під водою.
АСМ-ДП був прийнятий на озброєння, поступившись дорогою більш перспективному стрілецько-гранатометному комплексу АДС, що володіє більш досконалою конструкцією. Зброя була створена в 2009 році, а в 2013 стало використовуватися армією ВМФ. Автомат має перемикач «вода/повітря», відокремлений гранатомет калібру 40 мм. По купчастості пострілів це зброя перевершує винайдений раніше АСМ-ДТ.
