До відкриття Америки і почала її завоювання європейцями, території нинішньої Мексики, Гватемали і деяких інших країн посідала імперія Ацтеків, яка створила вельми оригінальний календар. Рік складався з 18 місяців по 20 діб в кожному, а «решту» 5 днів вважалися «нещасливими». Цей календар був вирізаний на величезному камені. Він мав форму кола, діаметром близько 4-х метрів. Кожен день на ньому був позначений власним символом.
Створення сучасного загальноприйнятого календаря
Зараз відомо багато різноманітних календарних систем, створених різними народами і жерцями різних релігій. Деякі з них обмежено використовуються досі. Більшість календарів розраховувався на основі виявлених астрономічних закономірностей, насамперед, руху небесних світил. Ці системи могли значно різнитися між собою. Додаткову плутанину вносила різниця між циклами Місяця і Сонця, а також те, що тривалість періоду обертання Землі навколо Сонця (року) не кратна періоду обертання Землі навколо власної осі (добу). В результаті, при досить тривалому використанні кожного певного календаря обов’язково накопичувалися похибки, поступово ставали все більш помітними. Це викликало необхідність проведення календарних реформ.
Такі реформи проводилися неодноразово. Наприклад, календар реформували римські імператори: Цезар, Октавіан (Серпень) та інші. Найбільш відома реформа, здійснена римським папою Григорієм XIII, коли і був створений «Григоріанський календар, прийнятий зараз, як основний у більшості країн і ООН.
Григоріанський календар
В нашій країні цей, що діє зараз, календар ще називають «новим стилем». Справа в тому, що до жовтня 1917 року в Росії продовжував діяти застарілий «Юліанський календар. Перехід на «новий стиль» відбувся тільки після приходу до влади РКП(б).
В католицьких країнах «Григоріанський календар вступив в дію 15. 10. 1582 р. Його введення було обумовлено накопиченими з часів попередньої календарної реформи (I Вселенський собор у 325 р. Н. Е) похибками. Реформа складалася з двох основних частин:
– Була усунена похибка, яка досягла з 325 р. 10-та доби. Таким чином, дата «великодньої п’ятниці» була повернена і суворо прив’язана до дня весняного рівнодення (21.03). Правила пасхалії, встановлені ще Нікейським собором, знову стали виконуватися.
– Для запобігання накопичення похибок у майбутньому було прийнято нововведення, що забезпечує більш точну прив’язку до календаря астрономічним закономірностям. Вона полягає в тому, що протягом кожних 4-х століть три високосних року перетворені на звичайні. Для цього було встановлено правило, згідно з яким рік з номером, що закінчується двома нулями, вважається високосним тільки, якщо число, складене його першими двома цифрами, також кратно 4-м. Наприклад, 2000-й рік був високосним. А ось у 2100-му році 29 лютого не буде. Стосовно років, порядкові номери яких не завершуються двома нулями, правило високосности збереглося. Якщо номер року кратний 4-м, рік вважається високосним.
Введення цієї поправки значно уповільнило накопичення похибки розбіжності календарного року з астрономічним еталоном. Тепер помилка в одну добу буде накопичуватися протягом 3333 років. Описана поправка і склала головна відмінність «Григоріанського календаря від прийнятого до його введення Юліанського стилю.
Різниця між Юліанським і Григоріанським стилями поступово, але неухильно збільшується: у XVI—XVII ст. вона становила 10 днів, в XVIII ст. – 11, у XIX ст. — 12, а в XX—XXI ст. досягла 13 днів. З 15. 03. 2100 р. різниця між стилями складе вже 14 днів. Хоча, григоріанський календар передбачає тривалість лютого до 28 або 29 (у високосний рік) днів, траплялося, що в окремі роки у деяких країнах (наприклад, Швеція, 1712 р.) лютий тривав 30 днів.
Літочислення в Росії
У Росії так само відбувалися реформи літочислення. Одна з найвідоміших – реформа календаря, проведена Петром I, але були й інші.
Досить довго датою нового «світського» року було 1 березня, тоді як релігійний рік розпочинався 1-го вересня. А початковою точкою літочислення вважалася дата «створення світу». Пізніше, і «світський» новий рік перенесли на 1-е вересня. Приблизно через 200 років Петро I провів свою знамениту реформу. Основною її метою була гармонізація Російського календаря та літочислення з прийнятими у Європі. Дата настання нового року було встановлено 1 січня, а відправною точкою літочислення стало Різдво Христове. В результаті 01. 01. 7208 р. було перетворено у 01. 01. 1700 р., а календарний рік, що передував реформі (1699) був скорочений до 4-х місяців: з вересня по грудень. Це був найкоротший календарний рік в історії нашої країни.
Створенням першого друкованого календаря в Росії керував знаменитий алхімік і учений Я. Брюс. Цей календар, що представляв собою наукову роботу, що складається з набору складних астрономічних креслень і графіків. Розібратися в календарі (що отримав назву по імені творця, «Брюсового») не можуть навіть фахівці.
Перехід на сучасний Григоріанський календар відбувся 14.02.1918, незабаром після приходу до влади РКП(б). Однак, з 1930 по 1940 рр. в СРСР діяв власний «революційний календар. Але з 1940 рр., країна знову стала дотримуватися «Григоріанського» стилю.
Відбулася глобальна реформа
На початку ХХ ст. виникла ініціатива проведення глобальної календарної реформи. Розроблений тоді проект нового календаря, передбачав поділ року на 13 місяців однакової тривалості, за 28 діб. «Зайвий» день, як і «додатковий» у високосні роки планувалося виділити і оголосити святковими. Серед переваг даної системи називали жорстку прив’язку календарних чисел до певних днях тижня (всі місяці складалися точно з 4-х тижнів) і можливість точного порівняння по місяцях численних економічних і статистичних показників. Проте сувора прив’язка числа до дня тижня багатьма (особливо забобонними) сприймалася людьми як недолік, оскільки п’ятниця завжди співпадала б з 13-м числом місяці. Правда, цю проблему можна було вирішити, якщо за початок тижня прийняти не неділю (як, наприклад, у США), а понеділок (звично для нас).
Цей проект розглядався Лігою Націй, але був відхилений їй у 1937 р. Цікаво, що один з його гарячих прихильників, засновник і керівник фірми Kodak, Д. Істмен, ввів цю систему для внутрішнього вживання у своїй компанії ще в 1928 р., де вона застосовувалася аж до 1989 р.
Отже, я доніс до вас про те, як виник календар, які цікаві моменти були при створенні того чи іншого календаря, ну і, напевно, кожен з вас зрозумів, що ця стаття присвячена тому, що через якісь вже 14 днів настане новий 2017 рік – рік вогняного півня і звичайно ж не можу не розповісти про ньюансах нового календаря на 2017 рік, взагалі найкраще це зробить сервіс “Календарь555” (https://calendar555.ru і ось лише мала частина того, що ви можете дізнатися на цьому сайті: Календар 2017 року на даному сервісі розповість Вам про святкових і вихідних днів, про всіх офіційних святах, так і про різноманітність інших свят, що відзначаються як у нас так і за кордоном. У 2017 році в РФ чотирнадцять офіційних святкових днів. 3 дні перенесені на будні дні, що дасть нам можливість відпочити вдома довше. І ще величезна кількість професійних, народних і релігійних свят.
