У воєнні роки американські військово-морські підрозділи базувалися на сотнях атолів у Тихому океані. Існували спеціальні флотські будівельні батальйони (Seabees), які займалися створенням невеликих ізольованих аеродромів. Приставити охорону до кожного було неможливо, а японці могли в будь-який момент напасти.
І тоді капітан Стенлі Мартін Хейт сконструював «останній засіб самооборони» для тих, хто служив в Seabees. Це був найпростіший пістолет, прикріплений до зовнішньої сторони робочої рукавички. Він був розрахований лише на один постріл, але це вже давало надію на те, що в близькому бою з несподівано з’явилися противником американський моряк зможе дати хоч якийсь опір. The Sedgley Company виробляла ці рукавички-пістолети в 1943-1944 роках.
Реджинальд Ф. Седжли, винахідник, який отримав кілька патентів за гайкові ключі та інші інструменти, заснував у Філадельфії свою компанію в 1916 році. Її основною продукцією ключі та набори торцевих головок Hexall, які користувалися непоганим попитом. Але був у компанії невеликий заводик, де виготовлялися міні-револьвери, що отримали загальну назву «велосипедні». Під час війни завод перейшов на мисливські рушниці, домовившись з Springfield і Kraq.
Так вже трапилось, що це підприємство Реджинальда Ф. Седжли знаходилося по сусідству з базою постачання корпусу морської піхоти США. І бізнесменові-винахіднику частенько вдавалося урвати парочку-другу невеликих військових контрактів. Зокрема, його компанія робила газові пістолети, сигнальні пістолети і навіть прожектори. Завод закрився в 1957 році. По суті, Sedgley OSS .38 був однозарядним пістолетом калібру 9 міліметрів з досить простою конструкцією. Коли носій цього пристрою, закріпленого на товстій шкіряній рукавичці, стискає руку в кулак, поршень, що виконує роль спускового механізму, трохи виступає за межі кісточок пальців. Щоб випустити кулю, треба було вдарити когось кулаком в рукавичці-пістолеті: тоді нажимался поршень і лунав постріл.
В даний час Управління по контролю за алкоголем, тютюновими виробами, вогнепальною зброєю та вибухівкою (ATF) класифікує рукавичку-пістолет Седжли як колекційне, рідкісне, застаріле зброю. Збереглося лише кілька примірників. Частина з них зберігається в музеях, решта – у приватних колекціях. Вартість серед колекціонерів коливається від 3 тисяч до 7 тисяч доларів.
Інформація про те, наскільки ефективно і часто використовували моряки рукавичку-пістолет, вкрай обмежена. Є дані, що The Sedgley Company випустила всього 52 одиниці цієї зброї, включаючи дослідний зразок. За іншими даними – близько 200. У документах ВМС США збереглося офіційна назва, використовувалася військовими – Hand Firing Mechanism-MK-2.
Відомий також випадок застосування рукавички-пістолета в бою. Її успішно використовував проти японського солдата, озброєного ножем, військовослужбовець Seabees Джон Блокер. Винахідник рукавички-пістолета Стенлі Мартін Хейт дослужився до контрадмирала, був нагороджений низкою урядових медалей і орденів, включаючи Срібну зірку.
