Приємна зовнішність, доглянутість – це щоденна праця для будь-якої жінки. Декоративна косметика в цьому грає одне з найважливіших значень. Від правильних засобів, підібраних з урахуванням індивідуальних особливостей шкіри, залежить майбутній результат. Мистецтво макіяжу йде корінням в історію.
З чого ж все почалося?
Перша косметика була заснована на суміші жиру та масел. Її наносили для захисту від сонця, вітру, комах. З допомогою неї зволожували шкіру. Додаючи барвники, навчилися урізноманітнити колірну гаму, перетворивши весь процес у справжнє мистецтво. Африканські племена здавна розфарбовували яскравими натуральними сумішами свої обличчя. Кожне плем’я мало свій рецепт, якого строго дотримувалися, а за порушення правил загрожувало навіть вигнання. Зберігали косметику в спеціальних розписних посудинах з кістки.
Косметика в Стародавньому Єгипті вважалася магічною. Її використовували з метою божої захисту і для захисту від інфекцій. Фарби готували на основі дорогоцінних каменів, завдяки чому вони світилися і були неймовірно красивими. Для вмивання готували суміш із дрібно подрібненого цегли, попелу, піску. На очі клеїли штучні вії, припудривали особа матовими пудрами. В якості підводки для очей робили фарбу з сурми, сажі. Волосся фарбували хною й закручували їх в акуратні кучері.
Жінки Греції, країни багатої оливками, використовували олію оливи, а також мед для зволоження, живлення шкіри. У щоденних процедурах вони використовували пухівки для пудр, зроблені з пера курчат. Пудрилися тальком, додаючи в нього масло, добиваючись блідості. Сьогодні ж існує такий засіб як тональна основа. Тональна основа відмінна складова сучасного макіяжу. У комбінації з основою під тональний крем вона забезпечує стійкість макіяжу і бездоганність. Одним з кращих в цій категорії – тональна основа Vichy (взято звідси). Крім того, жінки з Греції фарбували нігті. Для цього використовувалася фарба червоного кольору, отримана з раковин молюсків. Вони ж стали першими жінками, які почали освітлювати волосся.
Римська імперія відрізнялася особливою дбайливістю по відношенню до косметики. Було введено заборону на ввезення косметичної продукції, що перевищує певну норму. Римляни створили першу косметичку. Для фарбування вій і брів використовували сажу, грифель. Рум’яність створювали за рахунок застосування пивних дріжджів, а пудрилися порошком пшениці з додаванням бобової борошна.
Китайці дали світу лаки для укладання волосся, фарбування нігтів, туші і багато інших цінних секретів. Чоловіки Китаю сурмою з’єднували лінію брів перед боєм. Жінки намагалися робити обличчя яскравим. Вони підводили чорним кольором очі, а губи – червоним. Аристократам було прийнято мати довгі нігті (до 25 см).
В період Середньовіччя не можна було наносити макіяж і прикрашати себе декоративними елементами. З початку 12 століття король Франції Філіп Август ввів привілеї для виробників косметики, парфумерів. Мистецтво нанесення макіяжу стало в пошані. Щоб виконати все на вищому рівні користувалися послугами художників.
Період Відродження ввів інші тенденції. Щоб приховати дефекти шкіри (оспу), тонку шкіру і судини припудривали товстим шаром пудри. Враховуючи модні тенденції жінки вищипували брови, домальовували родимки не тільки на зоні обличчя, але і на грудях, шиї.
19 століття повернув яскравість в макіяжі.
Сьогодні простежується тенденція природності. Жінки воліють природність, якої домагаються блисками для губ натуральних відтінків і квітами пастелі в рум’янах, тінях.
Краса багатогранна, її сприйняття і відображення змінюється, а разом з нею міняється і мистецтво нанесення макіяжу.
