додому Технології та наука Біографії вчених Як Софус Отто Мюллер розкрив культури неолітичних бойових сокир Данії

Як Софус Отто Мюллер розкрив культури неолітичних бойових сокир Данії

0

Софус Отто Мюллер копав не просто землю; він копав час. Народившись у Копенгагені 24 травня 1846 року і померши там майже дев’яносто років по тому, 23 лютого 1934 року, він став однією з найвпливовіших постатей у скандинавській археології. Його роботи не просто каталогізували стародавні камені. Вони перевизначили наше розуміння неолітичної епохи у Північній Європі.

Відкриття в центральній Ютландії

Прорив Мюллера стався наприкінці ХІХ століття. Працюючи асистентом, а потім інспектором у Музеї національних старожитностей у Копенгагені, він звернув увагу на центральну Ютландію. Він знайшов щось безпрецедентне: поодинокі похоронні могили, ув’язнені всередині курганів, чи похоронних пагорбів.

Це стало першим конкретним доказом існування пізніших періодів середнього неоліту в Скандинавії.

Розкопки виявили чітку хронологічну послідовність. У могилах були добре пропорційні бойові сокири, крем’яні сокири, бурштинові намисто, кубки і чаші. Ці артефакти були випадковими. Вони вказували існування певної культурної групи. Сьогодні вчені називають цю культуру неолітичною культурою бойових сокир. Мюллер виявив у Данії перші приклади цієї культури.

Новий спосіб розкопок

Мюллер не просто знаходив артефакти. Він змінив, як археологи їх шукають. Він розробив нові методи розкопок та збереження пам’яток. Ці методи дозволили більш ретельно та точно витягувати історичні дані.

Він також підтримав спірну, але дуже вплинув теорію. Він підтримував принцип того, що цивілізація Середземномор’я вплинула на Північну Європу. Ця ідея допомогла подолати розрив між давністю Південної Європи та доісторичною епохою Північної Європи.

Інституційне лідерство та спадщина

У 1892 році Національний музей у Копенгагені заснував свої колекції датських доісторичних та етнографічних старожитностей. Мюллер став співдиректором. Ця роль закріпила його вплив на цю галузь науки.

Його письмові праці залишаються ключовим ресурсом розуміння датських старожитностей. Його основні публікації включають:

  • Vor oldtid (1897; «Наша давнина»)
  • Ordning af danmarks oldsager (1888-95; «Система датських старожитностей»), у 3 томах
  • Oldtidens kunst i danmark (1918–33; «Давнє мистецтво Данії»), у 3 томах

Ці тексти систематизували вивчення датських артефактів. Вони надали основу, яку могли спиратися інші археологи.

Спадщина Мюллера полягає не лише у бойових сокирах, які він знайшов. Воно у структурованому підході, що він застосував до вивчення. Він перетворив розрізнені знахідки на зв’язкову розповідь про минуле. Залишається питання, чи зможуть майбутні відкриття коли-небудь зрівнятися з тим фундаментальним зрушенням, яке він викликав. Мабуть, ні. Але його методи досі відгукуються у цій галузі науки.

Exit mobile version