Вперше вчені успішно секвенували рибонуклеїнову кислоту (РНК) шерстистих мамонтів, розвіявши попередні уявлення про крихкість молекули та здатність зберігатися протягом тисячоліть. Цей прорив відкриває нове вікно в клітинні процеси вимерлих видів, пропонуючи розуміння, що виходить за межі того, що можна отримати лише з древньої ДНК.
РНК: посланець життя
РНК діє як посередник між ДНК і виробництвом білка, передаючи інструкції від генів до клітинного механізму. На відміну від подвійної спіралі ДНК, РНК є одноланцюговою, тому її збереження в стародавніх зразках є винятковою рідкістю. Однак саме ця нестабільність містить важливу інформацію: РНК показує, які гени були активними на момент смерті, забезпечуючи моментальний знімок клітинної функції в останні моменти життя.
Прорив у палеогеноміці
Дослідження, опубліковане в журналі Cell, проаналізувало добре збережені зразки мамонтів із Сибіру, датовані від 10 000 до 50 000 років тому. Один із зразків, молодий мамонт на ім’я Юка, який жив близько 39 000 років тому, дав вражаючі результати. Це найстаріша на сьогодні секвенована РНК, яка значно перевершує попередні рекорди.
Знімки статі, стресу та клітин
Аналіз РНК виявив дивовижне відкриття: Юка, яку раніше вважали жінкою за фізичними характеристиками, насправді є чоловіком. Крім визначення статі, РНК забезпечила детальний огляд м’язової функції Юкі, виявивши клітинні показники стресу. Ці маркери вказують на те, що мамонт пережив метаболічні порушення в останні моменти життя.
Насильницький кінець?
Команда знайшла молекулярні докази стресу в м’язовій тканині Юкі, підтверджуючи попередні знахідки слідів кігтів печерних левів і слідів укусів дрібних хижаків на тілі мамонта. Невідомо, чи був Юка вбитий хижаками чи з’їдений після смерті, але РНК дає розуміння клітинної реальності його останніх моментів.
Нова ера в стародавній генетиці
Федеріко Санчес Куінто, палеогеноміст, який не брав участі в дослідженні, назвав результати «проривною публікацією в галузі палеогеноміки». Дослідження доводить, що виділення РНК із надзвичайно давніх зразків можливе, що відкриває нову область досліджень для інших вчених. Команда навіть надала дорожню карту для успішного вилучення стародавньої РНК.
Здатність аналізувати РНК вимерлих видів забезпечує рівень деталізації, який раніше був недоступний, пропонуючи унікальний погляд на клітинні процеси життя в далекому минулому. Цей прорив знаменує собою значний крок вперед у розумінні біології вимерлих гігантів і обіцяє змінити галузь стародавньої генетики.
