Зміям-гадюкам потрібна допомога.
Мідянкам — теж.
Як і звичайним ящіркам. Вони не найпопулярніші гості на заміських вечірках, але є невід’ємними частинами екосистемного пазла саме у Лонгбрідж-Мурі. Поруч із Данфермліном. Запускається проект відновлення торфовищ, і бригада займається не просто копанням бруду.
Вони будують укриття.
Ці маленькі гавані, відомі як гібернакула, набиті торфом, деревними відходами та лісовою тріскою. Все це为了给 рептилій безпечне місце, де вони можуть ховатися в холодні зимові місяці. Крім того, територією розкидані профільовані металеві листи, що створюють теплі мікроhabitats. Їх легко помітити. Їх легко вивчати, не привертаючи зайвої уваги.
Цією ділянкою управляє організація Forestry and Land Scotland.
Він розташований приблизно за три милі на південний схід від Данфермліна і займає велику площу в 1255 акрів. Ця територія – не випадкова ділянка. Лонгбрідж-Мур – це залишок історичного комплексу Локхар-Мос. Він має статус об’єкта особливої наукової значущості. Випуклий болотяний масив тут? Має міжнародне значення.
«Роботи ведуть поетапно протягом трьох років… Ключові райони притулків, такі як сухі південні околиці болота… зберігаються та захищаються.»
Джордж Хемсток, співробітник з відновлення торфовищ, висловився просто. Ціль не в тому, щоб форсувати події. Завдання рухатися досить повільно, щоб дикі тварини могли адаптуватися. Сухі південні околиці залишаються недоторканими. Ці місця є ідеальними об’єктами нерухомості для зимівлі рептилій. Прибрати їх – значить приректи проект до провалу.
Медянки теж були помічені, хоча точні дані щодо популяції залишаються загадкою. Відсутність цієї інформації не заважає дбати про цих тварин. Ця територія входить у ширший комплекс Солоуей-Моссес Норт. Майже 1600 га захищених болотних земель. Одна з найбільш значних низинних систем у всій Європі.
Рептилії рухаються у своєму ритмі.
Можливо, настав час людям зробити те саме. 🐢
