Всі ми знаємо, що гра в шахи породжує справжніх геніїв, перетворює маленького хлопчика чи дівчинку до цього ерудита. Якщо ви все ж зважилися навчити свою дитину по-істині чудовій мудрої гри, пропоную раннє навчання шахів в російській шаховій школі. А тепер кілька цікавих фактів про шахах, які напевно буде цікаво дізнатися кожному:
1. Походження гри та її назви
Прародителькою шахів є давньоіндійська гра “чатуранга”, яка була популярна в VI-му столітті. У перекладі з санскриту “чатуранга” перекладається як “4-ре підрозділи війська” (піхота, кіннота, слони і колісниці, чию роль у шахах виконують пішаки, коні, слони і човна). Прийшовши в Персію в VII-му столітті, гра отримала іншу назву – “шатрандж”. То назва, яку ми знаємо зараз – шахи – гра отримала саме тут: коли гравець атакував короля, він вимовляв “шах” (“король” по-перськи) і “шах мат” (“король помер” у перекладі з перської).
2. “Непостійність” королеви
У королеви (або ферзя) – найбільш непостійний характер. Ця шахова фігура змінювалася протягом всієї історії гри більше всіх. Спочатку ферзь був радником короля (прем’єр-міністром), проте згодом став найсильнішою шаховою фігурою. Спочатку ферзь міг ходити по діагоналі тільки по одній клітці, з часом він міг пересуватися відразу на 2 поля, а потім ще далі, як кінь. У сучасній грі ферзь може робити ходи по горизонталі, по вертикалі і по діагоналі.
3. Унікальний шаховий автомат Кемпелена
У 1770-му році австрійським винахідником угорського походження Вольфганг фон Кемпеленом був створений шаховий автомат, який представляв собою зроблену в людський зріст постать людини, одягненого в турецький одяг, який сидів за великим дерев’яним столом. Безтурботно палячи трубку і пересуваючи фігури по полю механічною рукою, “турок” грав у шахи з усіма бажаючими, обігруючи Наполеона Бонапарта, Бенджаміна Франкліна та інших знаменитостей.
Загадка настільки розумної машини була розгадана лише роки потому: всередині шахового автомата ховався людина, який грав за манекен, а коли машину і її складні механізми демонстрували публіці, він переховувався.
4. Дві найкращі шахові ігри: найдовша і найкоротша
Найтривалішою за всю історію шахів є гра, проведена в 1989-му році в Белграді, учасниками якої були Горан Арсович та Іван Ніколіч. Під час шахової партії тривалістю 20 годин 15 хвилин, яка завершилася нічиєю, супротивники зробили всього 269 ходів. Взагалі, чисто теоретично, одна шахова партія може бути ще більш тривалою, проте після того, як були введені правила про 50-ти ходах, стало можливим якось обмежувати це число.
Саму коротку шахову партію – мат у два ходи (“безглуздий мат”) – можна відтворити таким чином: 1. f3 e5 і 2. g4 Qh4++. Нічия або програш судді можуть зафіксувати і до безпосереднього початку гри внаслідок певного сценарію, який виявляє турнірна таблиця, або в разі неявки одного з гравців на гру.
5. Шахи та бокс в одній грі
Знамените висловлювання Гаррі Каспарова про те, що “шахи – це муки розуму”, надихнуло голландського художника Іпе Рубинга на створення шахбокса, який об’єднав в собі шахи і фізичні випробування. Родоначальник шахбоксу почерпнув ідею поєднати бокс і шахи в одному з комікс-романів.
Цей гібридний вид спорту під девізом “Битви відбуваються на рингу, а війни ведуться на дошці”, складається з чергуються раундів шахів та боксу. Останнім часом гра стає все більш популярною, перебуваючи під егідою Всесвітньої організації шахбокса.
6. Шахи з зав’язаними очима
Одним з варіантів гри є шахи наосліп: шахіст може робити всі ходи, не бачачи шахової дошки. Як правило, у такого гравця є посередник, який здійснює переміщення фігур.
Така вражаюча здатність властива багатьом сильним шахістам. Одним з рекордсменів цього варіанта гри в шахи є угорець Янош Флеш, який зіграв наосліп одночасної у 52-ма противниками і виграв 32 партії.
7. Шахові годинники, щоб гравці не засипали
Спочатку під час шахових партій годинник не використовувалися: гравці могли провести за грою багато годин поспіль (а іноді і декілька діб), знемагаючи самі і доводячи до знемоги свого супротивника. Одного разу, під час одного з шахових турнірів, які проводяться у 1851-му році, два гравця навіть заснули, так і не завершивши партію. Через рік після цього випадку був введений контроль часу, який, до створення у 1883-му році перших механічних шахових годин, створених британцем Томасом Вілсоном, здійснювали за допомогою пісочного годинника.
8. Безкрайні можливості
Після 3-х ходів з боку кожного з гравців існує більш 9.000.000 можливих позицій. Американським математиком було підраховано мінімальна кількість неповторюваних шахових партій та виведено число Шеннона, згідно з яким кількість можливих унікальних партій (10^120) більше кількості атомів у видимої Всесвіту (10^79).
9. Потужні шахові комп’ютери
В даний час важливою частиною гри в шахи є шахові комп’ютери. Одна з найвідоміших шахових партій, зіграних між комп’ютером і людиною, була проведена в 1997-му році, коли комп’ютер Deep Blue виграв у чемпіона світу Гаррі Каспарова, який вважається найсильнішим шахістом за всю історію шахів.
Через 9 років, у 2006-му році, інший комп’ютер – Deep Fritz – обіграв чемпіона світу Володимира Крамника, ще раз заявивши про мощі шахових комп’ютерів. Сьогоднішні шахові програми, зіставні з гросмейстерами, найчастіше використовуються для проведення аналізу гри та її поліпшення.
10. Гра в шахи підвищує рівень інтелекту
Шахи часто згадуються психологами в якості ефективного способу поліпшення людської пам’яті. Навички гри в шахи також можуть допомогти у вирішенні складних завдань і продумування ідей. Більшість людей вважає, що гра в шахи – лише для володарів високого інтелекту. Частково це так і є, проте кожен бажаючий може самостійно сприяти підвищенню рівня свого інтелекту, освоївши цю гру і почавши грати в шахи. Під час гри в шахи активізуються обидві півкулі мозку, поліпшуються творчі здібності, концентрація, навички читання та критичне мислення. Наприклад, у Вірменії, чия шахова школа є однієї з найсильніших у світі, починаючи з 2011-2012 навчального року в усіх загальноосвітніх школах учні з 2-го по 4-ий клас будуть вивчати шахи в якості обов’язкового предмета.
