Мало хто знає, коли саме людина почала піклуватися про підтримку фізичної форми шляхом занять спортом. Між тим, історія показує, що подібні випадки відзначені ще в часи неоліту.
Хотілося б заздалегідь відзначити спорт спорту ворожнечу і ніколи не можна забувати про безпеку під час спортивних занять, що під час тренувань з боксу так і під час елементарної пробіжки, а для того щоб себе убезпечити необхідно вибирати тільки якісну амуніцію чи то, знову таки, боксерські рукавички або амуніція для легкої і важкої атлетики – одним з кращих представників у цій сфері є amunicia.com.ua/ – раджу подивитися.
Наприклад, у Франції під час вивчення печери Ласко вдалося виявити зображення, які демонструють заняття бігом і боротьбою. Фахівці вважають, що їм близько 13700 років. Є й інші факти занять спортом у часи Неоліту. Наприклад, в Монголії вчені знайшли наскальні малюнки, на яких зображені сцени, що нагадують боротьбу, причому спортсмени знаходяться всередині кола з глядачів. У Лівії під час досліджень печери Ваді Сура вдалося виявити малюнки, що демонструють плавання та стрільбу з лука.
Значний виток у розвитку спорту був зроблений у 18-му столітті на тлі промислової революції, коли від людини потрібно застосовувати значно менше фізичної праці. Наприклад, у Німеччині з’явився спеціальний филантропинум. Організатором навчального закладу в 1774-му році став Йоганн Бернхард Базедов. Тут значно більше уваги приділялося фізичному розвитку студентів, тому навіть форма була адаптована для занять спортом, припускаючи більше свободи тіла і меншу вагу. Дуже швидко тут проводяться спортивні заняття почали використовувати і в інших навчальних закладах. Дещо пізніше для фізичних вправ була введена систематизація занять, а ще пізніше вони були включені в усі навчальні програми в якості повноцінної дисципліни.
В кінці століття були сформовані перші принципи художньої гімнастики, а вже в 1800-му році з’явився повноцінний підручник з фізичного виховання, тривалий час вважався стандартним посібником у Великобританії та її численних колоніях.
Перший час заняття спортом поширювалися в основному на чоловіків. Перше жіноче навчальний заклад фізичного виховання з’явилося у Сполучених Штатах. Його засновником стала Катаріна Бічер, що відкрила в 1923-му році школи, де в числі іншого існували курси з фізвиховання. Роком пізніше в Массачусетсі з’явився спортивний зал, де вперше можна було займатися гімнастикою. З урахуванням того, що виконаний він був у відкритому вигляді, займатися можна було тільки в гарну погоду.
Якщо ж розглядати спорт як масового продукту, то сталося це тільки в самому кінці 19-го століття. Дещо пізніше з’явився військово-прикладне напрям спорту. Його автором став француз Жорж Ебер, упроваджував фізичне виховання на основі природного середовища.
Що стосується бігу, який виступає в даний момент в якості найбільш популярного виду занять спортом в суспільстві, то його прихід в життя простих людей почався тільки в 60-ті роки минулого століття. Піонером цього напряму став австралієць Артур Лидьярд, пропагує через пресу його позитивний вплив на людський організм.
Ще менше період активного розвитку фітнесу. Його популяризація в суспільстві почалася тільки в 70-ті роки.
