Коли в 1995 році чотирнадцять вовків були випущені на волю в Йеллоустонском національному парку, вчені і не підозрювали, що це кардинально змінить всю екосистему парку.
Волков не було в парку 70 років, і весь цей час царювали там олені, які за роки безконтрольного розмноження (всі зусилля людей з контролю популяції не приносили успіху) завдали найсильнішого шкоди місцевій флорі. Чотирнадцять вовків, звичайно, не змогли з’їсти всіх оленів, але вони змусили тих обережніше вибирати місця для пасовищ і уникати деяких ділянок парку. На тих місцях почала відроджуватися рослинність. За шість років кількість дерев збільшилася в п’ять разів. З’явилися бобри, яким дерева потрібні для спорудження гребель. У заплавах завелися ондатри, качки і риби. Вовки зменшили популяцію шакалів, що призвело до збільшення кількості зайців і мишей, а ті в свою сторону залучили в парк яструбів, тхорів і лисиць. В парк прийшли ведмеді, так як вони змогли відганяти вовків від їх видобутку або доїдати їх недоїдки. У парку збільшилася кількість ягід.
Але найдивовижніше, вовки змінили течію річок. Їх русла випростались і стабілізувалися, зменшилася ерозія берегів. Сталося це тому, що вплив волков на оленів призвело до вибухового росту дерев та трави по берегах річок, що призвело до їх зміцнення. Змінилася сама географія парку, а все завдяки чотирнадцяти вовків, випущеними туди менше двадцяти років тому.