Нові дослідження дозволяють набагато чіткіше побачити зв’язок між вірусом Епштейна – Барр (EBV) і розсіяним склерозом (РС). Проаналізувавши геноми та імунні клітини понад 600 000 осіб, вчені з’ясували, як цей поширений вірус може «захоплювати» імунні клітини, запускаючи аутоімунні реакції, що призводять до розвитку РС.
Зв’язок між EBV та РС
Хоча вірус Епштейна – Барр (той самий, що викликає інфекційний мононуклеоз) заражає понад 90% населення планети, він викликає розсіяний склероз далеко не у всіх. Протягом десятиліть дослідники підозрювали наявність зв’язку, але довести її було складно через поширення вірусу.
Знакове дослідження 2022 року встановило, що ризик розвитку РС значно вищий у людей, інфікованих EBV. Однак «недостатнім ланкою» завжди залишався механізм : чому вірус провокує аутоімунну атаку в одних людей, але не торкається інших?
Механізм: B-клітини та генетичне захоплення
Масштабне дослідження, проведене під керівництвом вчених із Йельської школи медицини, виявило конкретний біологічний шлях. Використовуючи дані британського біобанку UK Biobank та американського дослідження «All of Us», команда зосередилася на B-клітинах — імунних клітинах, які відповідають за вироблення антитіл.
Дослідження виявило кілька критично важливих факторів:
– Вірусне захоплення: EBV мешкає всередині B-клітин, маніпулюючи ними у своїх інтересах.
– Генетична активація: Вірус активує у цих клітинах специфічні гени, які безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку РС.
– Тригер T-клітин: Інфіковані B-клітини поводяться аномально, активуючи сигнальні шляхи, які залучають T-клітини. У пацієнтів з РС ці T-клітини помилково проникають у мозок та атакують захисну жирову оболонку (мієлін) навколо нейронів, викликаючи неврологічні ушкодження.
Генетична головоломка: чому одні більш вразливі
Одним із найскладніших аспектів даного дослідження є те, що не всі генетичні варіанти працюють однаково. Дослідники визначили 39 геномних областей, пов’язаних із присутністю EBV, але зв’язок із ризиком РС дуже нюансований:
- Слабка імунна відповідь: У деяких людей є генетичні варіанти, що призводять до слабкої відповіді антитіл. Це дозволяє вірусу безперешкодно розмножуватися (високе вірусне навантаження), що може спровокувати РС.
- Гіперактивна імунна відповідь: Інші варіанти можуть викликати «надмірну» реакцію імунної системи. У цих випадках організм дуже бурхливо реагує на вірус, створюючи запальне середовище, яке «переводить пацієнта межу», запускаючи аутоімунний процес.
«Імунна система може як підвищувати, так і знижувати ризик розвитку РС, залежно від того, як саме вона поводиться», — зазначає Інгрід Коккум із Каролінського інституту.
Погляд у майбутнє: профілактика проти лікування
Цей прорив зміщує фокус досліджень РС у бік двох потенційних напрямів: вакцин проти EBV та таргетної імунотерапії. Якщо вченим вдасться перешкодити вірусу закріпитися в B-клітинах, вони зможуть запобігти розвитку розсіяного склерозу.
Однак перед клініцистами залишається важливе питання: чи не надто пізно, якщо РС вже почався?
На даний момент неясно, чи виступає вірус постійним двигуном хвороби або він служить лише початковою «іскрою», що розпалює пожежу. Якщо після свого виникнення РС стає самостійним процесом, лікування вірусу може не допомогти пацієнтам, які вже живуть із цим діагнозом.
Висновок: Виявивши, як EBV маніпулює B-клітинами для запуску атак T-клітин, дослідники стали на крок ближче до розуміння витоків розсіяного склерозу, відкриваючи нові можливості для створення профілактичних вакцин та методів таргетного імунного лікування.
