Російська кухня має глибокі коріння, вона таїть у собі багато таємниць і загадок.
На Русі здавна люди знали про корисні властивості польової трави іван-чай. З неї готували не тільки напій, але і безліч інших страв. Господині з іван-чаю могли приготувати справжній обід. Молоді пагони відмінно замінювали капусту, коріння робили борошно, з свіжого листя виходив смачний салат, а з сушених – заварка. Варені корені рослини – це повноцінне друге блюдо.
Зараз складно уявити собі щоденний раціон без картоплі, але коли-то цей коренеплід не був відомий російським людям. Замість нього «другим хлібом» була ріпа, з якої готували різні смачні і недорогі страви, особливою любов’ю користувалася хлопець репа.
Війна 1812 року принесла Росії не тільки перемогу над військами Наполеона, але і багато нових страв. Солдати російської армії в чужій країні для щів використовували квашені виноградне листя. А в честь сторіччя перемоги над французькими військами був придуманий улюблений багатьма торт «Наполеон», тільки в той час він був трикутним.
Одним з найпопулярніших страв раніше була тетеря. Так називали залитий чим-небудь хліб. Тетеря була різною лікувальною, дитячої та бідняцькій. Лікувальна допомагала підвищити імунітет і позбутися від застуди. Вона готувалася з хліба та вина. Тетеря для дітей – це білий хліб, залитий гарячим молоком. Бідняки робили саламаху з черствого хліба та квасу.
Самим улюбленим напоєм у дореволюційній Росії був квас, званий раніше «кислими щами». В середньому за рік кожен житель країни випивав аж по 200 л цього напою! Багатим був асортимент квасу – близько 300 видів.
Ще одне традиційно російське блюдо – каша. Хороша господиня могла приготувати її кількома способами: каша була рідкою, густий або в’язкою. Рідка отримала назву «розмазня». Поступово так почали називати млявих, нерішучих і ледачих людей. Була на Русі і «чорна» каша, таку назву отримало блюдо з гречаної крупи. Перловку солдати називали «шрапнель». Не обходилися без каші і значущі події в житті людини: хрестини, весілля, іменини. Готували її на багато свята, наприклад, на Новий рік, Різдво. Різдвяну кашу – кутю готують і досі.
Прагнучи зберегти на зиму фрукти і ягоди, здавна господині варили варення. Тільки раніше замість цукру мед використовувався. Пов’язано це з тим, що до XVI ст. цукру в Росії не було взагалі. З’явившись, він став ласощами, яке могли дозволити собі тільки багаті люди. Та його спочатку не клали в чай, а їли як льодяник. Мед же був дешевим і доступним для всіх.
Ще одна російська солодкість – пряники. Вони були не просто ласощами, а важливою частиною культури. Наприкінці застілля гостям роздавали прянички-разгоняи, які як би натякали на те, що всім пора по домівках. А ще пряники дарували дітям на свята, хлопець підносив ласощі сподобалася дівчині, на весіллі на пряниках вручали гроші молодим. Зовні випічка мала різний вигляд: у вигляді тварин і птахів, їх прикрашали різними, іноді дуже складними візерунками. Існували навіть пряники, присвячені важливій події, наприклад, коронації імператора або закінчення війни.
Складно уявити собі російську кухню без супів. Особливе місце займала вуха. В залежності від використовуваної риби, вона могла бути чорною, білою чи червоною. А до XIX ст. варили юшку навіть на курячому бульйоні. У Забайкаллі є Борщовочный хребет, який отримав свою назву на честь одного з улюблених перших страв слов’ян. Довжина хребта – приблизно 450 км, а висота – майже 1,5 км.
Не варто забувати, що одним із чинників добре приготованого блюда – це обстановка, в якій це блюдо готується, зручність самої кухні, тому для приготування справжньої російської кухні радимо купувати стіна тільки у перевірених магазинів – https://ergida.ru/ – кухні на замовлення від виробників.
